Fourth Wing

Я читала цю книгу 2 місяці. І це не комплімент.

Давайте почнемо з того, що я люблю роментезі. Я фанатка ДШіТ, і коли погані (і гарні) відгуки робили референс на ДШіТ я відчувала, що це буде моє.

Сталося не так як гадалося.
3 зірки за середину, де ми зустрічаємо найпрописанішого героя - дракона Tairn (читала аглійською, за перекладом не піду), і за кінцівку, де нарешті почався відбуватися екшн і нормальний world building. Чи потрібно було все між цим? МММ, не думаю.

Vi, Violence, коротше наша Віолетка, пройшла шлях типічної слабкої леді до бодібілдерки, яка всіх ставить на коліна. Ну як всіх, всіх окрім Ксейдена-Зейдена, бо він же кохає, я це відчуваю в його погляді!!! Скільки разів вона за ним бігала вмовляючи стати її хлопцем? Точно більше двох, або може тільки два... Коротше, жіноча солідарність і все таке, не будемо засуджувати.

Ксейден-Зейден це крінж. Хто сказав що це good man? Це просто average “hot” man with big trauma and trust issues. Він кохав її ще з парапету, бо так казала йому авторка... Чи справді він кохав... Хмммм... В кожного свій opinion.

Found family тут крінжовий, бо з side characters нам розкривають більш-менш тільки Ліама... МГММММ ЛІАМА. Навіть про подружку Rhiannon нам майже нічо не кажуть, окрім того з ким вона переспала вночі.

Про ночі... В них там помішаність на стосунках на одну ніч? Чи в них загальна помішаність на кхеем. Думаю, друге.

Плот можна обіграти було краще, або дати більше часу на розкриття, а не запіхарити все в кінцівку до якої чапати як до луни.

Єдине круте тут - дракони. От і усьо...

Коротше, ця книга мене вимотала, і тепер я буду дивитися на неї і нагадувати собі, що не все, що популярне - круте.