Ratings1
Average rating5
Через формат коротких розповідей на пару сторінок книга читається легко та швидко, і перші 75% майже непов'язані між собою (окрім “історія” та “Україна”) що не дає занудгювати.
Тема війни не замовчується, вона більше про осмислення ворога та нас самих.
А потім різкий воєнний щоденник, який описує ємоції усіх українців із 24022022. Ненависть, радість, сум, ненависть, ненависть, ненависть. І серед усього цього, головна і невпинна тема - надія. Не надія “а якось буде”, а “їбаште котики”.